C. deliciosa "De Willat" Авана Апирено
Синоніми: Amarillo, Arbi, Avana, Avana Adireno, Avana di Palermo, Avana di Paterno, Ba Ahmed, Baladi, Beladi, Beldi, Beledi, Beledy, Blida, Bodrum, Boufarik, Commune, Comun, Comun 4n, Comune, Comun, Comun poca semilla, de Ba Ahmed, de Blidah, de Nice, de Provence, de Situbal, de Valence, de Willat, del Mediterraneo, D'Eze, di Palermo, di Paterno, Effendi, Gallego, Havana, Havana of Palermo, China, China Celestial, China Mandarin, Chino, Italian, Ivolistny, Joseph Effendi, Kid-Glove, Koino, Mediterranean, Medelina arbi, Mexecira, Mexirica do Rio, Micro-Paterno, Nice, Palermo, Paterno, Provence, Setubal, Setubalense, Speciale, Стедоземні Танґерине, Тhorny, Valencia, Willow leaf, Willow Leaved, Willowleaf, Willow-Leaf, Yerli, Yousif Effendi, Youssef Effendi, Youssef-Effendi, Youssouf, Yusuf Efendi, Yusufi Baladi.
Місцями цей сорт в Італії називають 'Avana', також 'Avana di Palermo', 'Avana di Paterno', 'Palermo' або 'Paterno' відповідно до сицилійського населеного пункту Paterno та однойменного порту, з якого його експортують. Клон Paterno має шию, грубу темну блискучу шкірку і більше сегментів м'якоті, у той час як клон названий по порту Palermo має гладку світлу шкірку і менше сегментів.
У Марокко має назву 'Ba Ahmed', в Єгипті та на ближньому сході 'Baladi' і 'Yusuf Efendi', в Алжирі 'Blida', у Франції 'Commune' або 'de Nice', в Іспанії 'Valencia' і 'Comun' , Португалія 'Setúbal' і 'Galego', в Туреччині 'Bodrum', в Австралії 'Thorny', в Бразилії 'Mexirica do Rio', в Мексиці 'Chino' і 'Amarillo' і в США 'Willowleaf'.
Служив запилювачем під час створення сортів 'Encore', 'Kinnow', 'Willking'. Також від цього сорту походять "Avana Tardivo di Ciaculli" і "Ciaculli late".
Сорт, що ймовірно походить з Китаю, в 1805 ввіз до Англії і звідти на Мальту англієць Abraham Hume. Звідти в 1810 році сорт потрапив на Сицилію завдяки професору G. Tineovi, який висадив його в ботанічному саду в Палермо, в 1816 році маркіз Ruffo наказав привезти одну рослину в свій сад у Capodimonte в Неаполі, де його описав у 1840 році Michele Tenore ботанічним садом. З Італії сорт поширився країни навколо Середземного моря, і десь між 1840 і 1850 роками потрапив до Сполучених Штатів Америки. За деякими даними міг би походити від танжерину Canton.
Відмітні ознаки:
1. дрібне листя, майже ланцетної форми зі своєрідним ароматом ефірної олії,
2. тонкий і приємний аромат і смак сік,
3. виразний аромат ефірної олії в шкірці,
4. кругле, часто кулясте поліембріональне насіння.
Дерево або кущ повільнорослий, гілки тонкі, що приймають плакучу форму. Квітки білі невеликі та запашні, поодинокі. Плоди від невеликих до середніх 4,5-6,5 см, маса 70-80 г, кулясті трохи сплюснуті, з зморшкуватою шийкою і іноді закритим пупком, розташовуються всередині крони. Шкірка світло-оранжевого кольору, тонка, у деяких клонів іноді шорстка, насичено оранжевого кольору, тонка, що вільно прилягає до м'якоті, легко відокремлювана. Якщо залишити плоди на дереві після дозрівання, вони швидко втрачають якість. М'якуш оранжево-рожуватий, соковитий, солодкий з приємним ароматом, має 10-12 середньої величини часточок із середньо-жорсткою мембраною і порожнистою насіннєвою стійкою, містить достатньо насіння.
Сорт добре витримує холод і має високу опірність до несприятливих умов, але для якісних плодів потребує тепла. Плоди дозрівають між листопадом та січнем. Мінус – змінна врожайність.
Дуже добре підходить для культури горщика.
|
